Що ми можемо зробити для природи? 

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини. 


Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля. 

Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи. 

ПРИРОДА

Багато століть тому, людина цілком залежала від природи. Вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів…

Але вона жила в єдності з природою. Вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. Людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це допомагало вижити та пристосуватися до можливих природних змін.

Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. 

Насправді ми залишилися на рівні доісторичних людей, з однією різницею, що майже остаточно втратили зв'язок з природою. Ми також безпорадні перед обличчям стихійних лих. Проти цунамі, потужних землетрусів або торнадо безсилі усі наші наукові розробки. Ми в змозі лише приблизно передбачити час катастрофи, але не знешкодити її. Вулкани, що вивергаються й сьогодні,і також не питають для цього дозволу. А ми тільки й встигаємо евакуювати наступну порцію жителів небезпечних регіонів.

Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити. Можливо тоді, і самі нарешті зможемо еволюціонувати як вид.

Давайте глянемо відео про природу в лісі !

Ліс - це цілий світ, наповнений життям. Мешканці лісу 

не завжди показуються на очі гостям. Ховаються в норах 

лисиці, за кущами таяться зайчики-боягузи. Але якщо 

довго гуляти лісом навесні, влітку або ранньої осені, то 

обов'язково помітиш, як вирує життя під кронами дерев.

Якщо прийти до лісу вранці, між стовбурами дерев ще 

стоїть білястий туман. Трава мокра від роси, а дерева 

струшують на подорожнього цілий дощ. У гущавині лісу 

темно. Але ось сонце пробивається крізь листячко й 

осяює лісовий світ. Пташки радісно вітають сонечко - 

адже тепер їм не загрожує хижа нічна сова!

ПРИРОДА - ЦЕ ЖИТТЯ

      Людина – частина природи. Про це ми знаємо. Тому потрібно розуміти, що зберігши природу, ми зберігаємо життя собі і своїм друзям та близьким. Немає нічого миліше за рідну землю. Особливими чарами віє від неї. Лагідно світить сонце, голубіє небо. А десь високо в небі літають птахи, падають стрімголов на землю, ніби цілують її, і знову підносяться у височінь. 

Кожному треба не тільки знати, але й усвідомлювати: по-справжньому любити природу — це не лише милуватися її красою, а й по-господарському берегти, захищати й множити і флору, і фауну. Можуть це робити люди, які з дитинства привчені творити добро. Такі люди не підуть проти свого сумління, не зрадять Батьківщину і друга. Вони є носіями добра і справедливості, беззавітної любові до природи рідного краю.